Ось іще однесенький. Тоільки но "зі сковорідки".
Вітання бездоганного порядку
У відблиску тремтливого вогню,
Єдиний сполох й ще мільйон на згадку.
І мрією розколото броню.
Крізь попіл в жовтім небі, блискавиці -
Зірки, зірки, тепло і тихий дзвін
З одного боку дике полум'я димиться,
А з іншого - вугілля і камін.
І через тріщину в скалі сочиться світло.
І дерево, й каміння, кораблі...
Проносяться, як сон (так непомітно)
Буремні чайки з затонулої землі...